милосердний —
милосе́рдний прикметник
Орфографічний словник української мови
милосердний —
-а, -е, без додатка і до кого. Який виявляє милосердя; схильний, готовий до добрих учинків. || Уживається як постійний епітет до слів "Господь", "Бог". || Який свідчить про добре, співчутливе ставлення (про погляд, вираз обличчя тощо).
Великий тлумачний словник сучасної мови
милосердний —
МИЛОСЕ́РДНИЙ, а, е, до кого і без дод. Який виявляє милосердя; схильний, готовий до добрих учинків. Виладновували [циганки] увечері з гарби таку силу різнорідних речей, що трудно було вірити, аби всі вони дістались їм з доброї волі милосердних людей (М.
Словник української мови у 20 томах
милосердний —
ДО́БРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕ́РДИЙ, ДОБРОСЕ́РДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ДОБРОДУ́ШНИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, М'ЯКОСЕ́РДИЙ, ДО́БРЕ́НЬКИЙ розм., ДОБРЯ́ЧИЙ розм., ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм.
Словник синонімів української мови
милосердний —
Милосе́рдний і милосе́рдий, -да, -де
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
милосердний —
МИЛОСЕ́РДНИЙ, а, е, без додатка і до кого. Який виявляє милосердя; схильний, готовий до добрих учинків. Виладновували [циганки] увечері з гарби таку силу різнорідних речей, що трудно було вірити...
Словник української мови в 11 томах