Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

милосердний

Милосе́рдний і милосе́рдий, -да, -де

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. милосердний — милосе́рдний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. милосердний — [мBлосерднией] м. (на) -дному/ -д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. милосердний — -а, -е, без додатка і до кого. Який виявляє милосердя; схильний, готовий до добрих учинків. || Уживається як постійний епітет до слів "Господь", "Бог". || Який свідчить про добре, співчутливе ставлення (про погляд, вираз обличчя тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. милосердний — Милостивий, ласкавий, добросердий, добродійний, доброчинний  Словник чужослів Павло Штепа
  5. милосердний — МИЛОСЕ́РДНИЙ, а, е, до кого і без дод. Який виявляє милосердя; схильний, готовий до добрих учинків. Виладновували [циганки] увечері з гарби таку силу різнорідних речей, що трудно було вірити, аби всі вони дістались їм з доброї волі милосердних людей (М.  Словник української мови у 20 томах
  6. Милосердний — див. Бог  Словник синонімів Вусика
  7. милосердний — ДО́БРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕ́РДИЙ, ДОБРОСЕ́РДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ДОБРОДУ́ШНИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, М'ЯКОСЕ́РДИЙ, ДО́БРЕ́НЬКИЙ розм., ДОБРЯ́ЧИЙ розм., ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
  8. милосердний — МИЛОСЕ́РДНИЙ, а, е, без додатка і до кого. Який виявляє милосердя; схильний, готовий до добрих учинків. Виладновували [циганки] увечері з гарби таку силу різнорідних речей, що трудно було вірити...  Словник української мови в 11 томах