миротворець
миротво́рець
[мBротвореиц']
-рц'я, ор. -рцеим, м. (на) -рцеив'і/-рц'у, мн. -рц'і, -рц'іў
Орфоепічний словник української мовимиротво́рець
[мBротвореиц']
-рц'я, ор. -рцеим, м. (на) -рцеив'і/-рц'у, мн. -рц'і, -рц'іў
Орфоепічний словник української мови