морозець

моро́зець

[морозе^иц'] -оз'ц'у, ор. -озце^им, м. (на) -оз'ц'і і [морозец'] -ро^уз'ц'у, ор. -озцем, м. (на) -ро^уз'ц'і

Значення в інших словниках

1. морозець — моро́зе́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. морозець — див. мороз  Словник синонімів Вусика
3. морозець — -озцю, ч. Зменш.-пестл. до мороз. Морозець пішов (побіг і т. ін.) поза шкірою (по спині і т. ін.) — те саме, що Мороз пішов поза шкірою (див. мороз).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. морозець — МОРО́ЗЕ́ЦЬ, о́зцю́, ч. Зменш.-пестл. до моро́з. Зима-лихоманка морозцем дмухнула (Л. Глібов); Бачура йшов по грузькій, трохи загусклій від вечірнього легкого морозцю дорозі (М.  Словник української мови у 20 томах
5. морозець — (аж) моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т. ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т. ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т. ін.) кого, у кого і без додатка.  Фразеологічний словник української мови
6. морозець — МОРО́ЗЕ́ЦЬ, о́зцю́, ч. Зменш.-пестл. до моро́з. Зима-лихоманка морозцем дмухну ла (Гліб., Вибр., 1951, 240); Бачура йшов по грузькій, трохи загусклій від вечірнього легкого морозцю дорозі (Чаб., Тече вода..  Словник української мови в 11 томах
7. морозець — Морови́ця, -ці ж. Моръ, моровая язва. Мороз, зу, м. Морозъ, стужа, холодъ. Розвивайся, сухий дубе, — завтра мороз буде. Мет. мороз з очима, козацький — , — аж скрипить, аж шелестить, — аж скалки (искри, зо́рі) скачуть, — аж шпари (зашпари) зайшли.  Словник української мови Грінченка