мідяний —
мідяни́й прикметник
Орфографічний словник української мови
мідяний —
-а, -е. 1》 Вигот. з міді (у 1 знач.). 2》 Власт. міді; такий, як у міді. 3》 перен. Кольору міді; червоно-жовтий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мідяний —
МІДЯНИ́Й, а́, е́. 1. Вигот. з міді (у 1 знач.). Серед столу, на мідяному підносі, стояв блискучий самовар і мугикав стиха якусь журливу пісеньку (Панас Мирний); У Гриші був невеличкий мідяний патрон від якогось протитанкового снаряда (Л.
Словник української мови у 20 томах
мідяний —
Мідяни́й, -на́, -не́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
мідяний —
МІДЯНИ́Й, а́, е́. 1. Вигот. з міді (у 1 знач.). Серед столу, на мідяному підносі, стояв блискучий самовар і мугикав стиха якусь журливу пісеньку (Мирний, І, 1954, 323); У Гриші був невеличкий мідяний патрон від якогось протитанкового снаряда (Сміл.
Словник української мови в 11 томах
мідяний —
Мідя́ни́й, -а́, -е́ Мѣдный. На мідяні гроші слави добували. Ном. № 7585. Дзвінить над ним сайдак і лук мідяний. К. Іов.
Словник української мови Грінченка