Орфоепічний словник української мови

набережна

на́бережна

абеиреижна і набеирежна]

-нойі, м. (на) -н'ій, ім.

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. набережна — на́бережна іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. набережна — -ої, ж. Берег, укріплений похилою чи стрімкою стіною з каменю, дерева і т. ін. || Вулиця на березі ріки, моря.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набережна — Укріплений берег моря, ріки, найчастіше пристосований до причалювання суден.  Універсальний словник-енциклопедія