набережна —
на́бережна іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
набережна —
-ої, ж. Берег, укріплений похилою чи стрімкою стіною з каменю, дерева і т. ін. || Вулиця на березі ріки, моря.
Великий тлумачний словник сучасної мови
набережна —
Укріплений берег моря, ріки, найчастіше пристосований до причалювання суден.
Універсальний словник-енциклопедія