набережна

на́бережна

-ої, ж.

Берег, укріплений похилою чи стрімкою стіною з каменю, дерева і т. ін.

|| Вулиця на березі ріки, моря.

Значення в інших словниках

1. набережна — на́бережна іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. набережна — [набеиреижна і набеирежна] -нойі, м. (на) -н'ій, ім.  Орфоепічний словник української мови
3. набережна — Укріплений берег моря, ріки, найчастіше пристосований до причалювання суден.  Універсальний словник-енциклопедія