набережна

Укріплений берег моря, ріки, найчастіше пристосований до причалювання суден.

Значення в інших словниках

1. набережна — на́бережна іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. набережна — [набеиреижна і набеирежна] -нойі, м. (на) -н'ій, ім.  Орфоепічний словник української мови
3. набережна — -ої, ж. Берег, укріплений похилою чи стрімкою стіною з каменю, дерева і т. ін. || Вулиця на березі ріки, моря.  Великий тлумачний словник сучасної мови