наклеп —
(неправда, яка ганьбить когось) обмова, наговір, (різко) брехня, кн. (злісний) інсинуація, (друкований) пасквіль.
Словник синонімів Полюги
наклеп —
на́клеп іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
наклеп —
Поширення завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять іншу особу. англ. calumny; нім. Verleumdung f=; угор. rágalom; рос. клевета.
Словник із соціальної роботи
наклеп —
Обмова, інсинуація, брехня, неправда, мн. намови, наговори, фр. пеня, ур. зап. р. навіт; (у формі твору) пашквіль.
Словник синонімів Караванського
наклеп —
I н`аклеп-у, ч. Брехня, поширювана з метою знеславити, зганьбити, заплямувати кого-, що-небудь; поширення неправдивих відомостей. Зводити наклеп. II накл`еп-у...
Великий тлумачний словник сучасної мови
наклеп —
НА́КЛЕП¹, у, ч., техн. Процес зміни структури металу під впливом його деформації в холодному стані, а також затвердіння, яке утворюється внаслідок такої деформації.
Словник української мови у 20 томах
наклеп —
ДОНО́С (таємно подані відомості зі звинуваченням когось у чомусь), ВИ́КАЗ розм., Я́БЕДА заст., розм. Сьомого квітня одержав донос, що на государя імператора готується замах (В.
Словник синонімів української мови
наклеп —
НА́КЛЕП, у, ч. Неправда, поширювана з метою знеславити, зганьбити, заплямувати кого-, що-небудь; поширення неправдивих відомостей. [Катря:] Через мої наклепи тобі буде лихо!.. (Крон., II, 1958, 393); [Гібсон:] Це вже наклеп на цього генерала.
Словник української мови в 11 томах
наклеп —
Наклеп, -пу м. Поклепъ, клевета.
Словник української мови Грінченка