намір —
(бажання зробити щось) думка, замір.
Словник синонімів Полюги
намір —
намір – замір Намір – задуманий план дій, бажання зробити щось. "Левко надзвичайно старався і, здавалося, мав намір завоювати цілковите довір'я піратів" (Микола Трублаїні). Намір може бути добрий, прекрасний, поважний, серйозний, твердий.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
намір —
на́мір іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
намір —
Задум, бажання, замір, ок. надум, г. інтенція, ф. затія.
Словник синонімів Караванського
намір —
-у, ч. Задум, бажання зробити що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
намір —
НА́МІР, у, ч. Задум, бажання зробити що-небудь. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому (Панас Мирний); Чужі хлопці .. зовсім не виказували наміру захищати, а навпаки – стоячи купкою посеред вулиці, вони злобно реготалися з бідолашних молодиць...
Словник української мови у 20 томах
намір —
ЗА́ДУМ (те, що задумане — перев. заздалегідь), ЗА́МИСЕЛ, ПО́МИСЕЛ, ПО́МИСЛ книжн., ЗАТІ́Я розм., ПО́ДУМ рідко; ПРОГРА́МА, ПЛАН (добре обдуманий, конкретний); ПЕРСПЕКТИ́ВА, ВИ́ГЛЯД (на майбутнє); ПЕРЕДБА́ЧЕННЯ, ПЕРЕДНАКРЕ́СЛЕННЯ, НАКРЕ́СЛЕННЯ...
Словник синонімів української мови
намір —
На́мір, -ру, -рові; -міри, -рів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
намір —
НА́МІР, у, ч. Задум, бажання зробити що-небудь. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому (Мирний, III, 1954, 55); Антон.. вперто здійснював свій намір добратися до міста (Чорн., Визвол. земля, 1959, 133).
Словник української мови в 11 томах
намір —
Намір, -ру м. Намѣреніе. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. Мир. Пов. І. 161. без наміру. Ненамѣренно.
Словник української мови Грінченка