намір
Намір, -ру
м. Намѣреніе. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. Мир. Пов. І. 161. без наміру. Ненамѣренно.
Словник української мови ГрінченкаНамір, -ру
м. Намѣреніе. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. Мир. Пов. І. 161. без наміру. Ненамѣренно.
Словник української мови Грінченка