наміняти Наміня́ти, -ня́ю, -єш гл. Намѣнять. Він наміняв дрібних шагів. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках наміняти — наміня́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови наміняти — див. намінювати. Великий тлумачний словник сучасної мови наміняти — НАМІНЯ́ТИ див. намі́нювати. Словник української мови у 20 томах наміняти — НАМІНЯ́ТИ див. намі́нювати. Словник української мови в 11 томах