1. Словник української мови Грінченка

наміняти

Наміня́ти, -ня́ю, -єш

гл. Намѣнять. Він наміняв дрібних шагів.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наміняти — наміня́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наміняти — див. намінювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наміняти — НАМІНЯ́ТИ див. намі́нювати. Словник української мови у 20 томах
  4. наміняти — НАМІНЯ́ТИ див. намі́нювати. Словник української мови в 11 томах