наміняти
наміня́ти
див. намінювати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наміняти — наміня́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- наміняти — НАМІНЯ́ТИ див. намі́нювати. Словник української мови у 20 томах
- наміняти — НАМІНЯ́ТИ див. намі́нювати. Словник української мови в 11 томах
- наміняти — Наміня́ти, -ня́ю, -єш гл. Намѣнять. Він наміняв дрібних шагів. Словник української мови Грінченка