наміняти

наміня́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наміняти — див. намінювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наміняти — НАМІНЯ́ТИ див. намі́нювати. Словник української мови у 20 томах
  3. наміняти — НАМІНЯ́ТИ див. намі́нювати. Словник української мови в 11 томах
  4. наміняти — Наміня́ти, -ня́ю, -єш гл. Намѣнять. Він наміняв дрібних шагів. Словник української мови Грінченка