наміняти

наміня́ти

див. намінювати.

Значення в інших словниках

1. наміняти — наміня́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. наміняти — НАМІНЯ́ТИ див. намі́нювати.  Словник української мови у 20 томах
3. наміняти — НАМІНЯ́ТИ див. намі́нювати.  Словник української мови в 11 томах
4. наміняти — Наміня́ти, -ня́ю, -єш гл. Намѣнять. Він наміняв дрібних шагів.  Словник української мови Грінченка