Орфоепічний словник української мови

натуропат

натуропа́т

[натуропат]

-та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. натуропат — натуропа́т іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. натуропат — НАТУРОПА́Т, а, ч. Прихильник натуропатії, а також лікар, який лікує натуропатичними методами. Що ж до деяких натуропатів, які закликають вживати дистильовану воду, то це – безглуздя (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах