Словник української мови у 20 томах

натуропат

НАТУРОПА́Т, а, ч.

Прихильник натуропатії, а також лікар, який лікує натуропатичними методами.

Що ж до деяких натуропатів, які закликають вживати дистильовану воду, то це – безглуздя (з наук.-попул. літ.);

Всі натуропати говорять про користь від голоду, все ж таки наукової теорії про дію повного голоду немає (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. натуропат — натуропа́т іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. натуропат — [натуропат] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў  Орфоепічний словник української мови