натуронька

НАТУ́РОНЬКА, и, ж., ірон.

Те саме, що нату́ра 3.

Ой, яку ти, мій миленький, Натуроньку маєш, Що сідаєш коло мене, – На другу моргаєш! (з народної пісні);

Мама не раз докоряла Сташці: – О, вилазить вже з тебе натуронька діда Тимка! (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. натуронька — Нату́ронька, -ки ж. ум. отъ натура.  Словник української мови Грінченка