натурниця
НАТУ́РНИЦЯ, і, ж.
Жін. до нату́рник.
[Якимаха:] Мені казала щойно Мадам Кржисевич, що сьогодні ви Прегарную натурницю знайшли Для тих русалок (І. Кочерга);
Марія задумала ще одну картину, навіть уже зробила її ескіз: готова позувати натурниця чекає художника (М. Слабошпицький).
Словник української мови (СУМ-20)