натурниця

нату́рниця

-і.

Жін. до натурник.

Значення в інших словниках

1. натурниця — нату́рниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. натурниця — НАТУ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до нату́рник. [Якимаха:] Мені казала щойно Мадам Кржисевич, що сьогодні ви Прегарную натурницю знайшли Для тих русалок (І. Кочерга); Марія задумала ще одну картину, навіть уже зробила її ескіз: готова позувати натурниця чекає художника (М. Слабошпицький).  Словник української мови у 20 томах
3. натурниця — Нату́рниця, -ці; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. натурниця — НАТУ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до нату́рник. [Якимаха:] Мені казала щойно Мадам Кржисевич, що сьогодні ви Прегарную натурницю знайшли Для тих русалок (Коч., III, 1956, 151).  Словник української мови в 11 томах