Словник української мови в 11 томах

натурниця

НАТУ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до нату́рник.

[Якимаха:] Мені казала щойно Мадам Кржисевич, що сьогодні ви Прегарную натурницю знайшли Для тих русалок (Коч., III, 1956, 151).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. натурниця — нату́рниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. натурниця — -і. Жін. до натурник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натурниця — НАТУ́РНИЦЯ, і, ж. Жін. до нату́рник. [Якимаха:] Мені казала щойно Мадам Кржисевич, що сьогодні ви Прегарную натурницю знайшли Для тих русалок (І. Кочерга); Марія задумала ще одну картину, навіть уже зробила її ескіз: готова позувати натурниця чекає художника (М. Слабошпицький).  Словник української мови у 20 томах
  4. натурниця — Нату́рниця, -ці; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)