Значення в інших словниках
-
натурник —
нату́рник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
натурник —
Модель, р. натура; жін. натурниця.
Словник синонімів Караванського
-
натурник —
НАТУ́РНИК, а, ч. Те саме, що нату́рщик. Коли він виходив з квартири, творитель .. знову тягнув його за полу до своєї майстерні, щоб піп хоч годину посидів там у ролі натурника (М. Ю. Тарновський).
Словник української мови у 20 томах
-
натурник —
НАТУ́РНИК (людина, що позує перед художником, скульптором); НАТУ́РА, МОДЕ́ЛЬ (у спеціальному вживанні та з синтаксичними обмеженнями вживання). — Де ви взяли натуру? — питає жінка. — Це моя дочка! — відповідає художник (О.
Словник синонімів української мови
-
натурник —
Нату́рник, -ка; -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
натурник —
НАТУ́РНИК, а, ч. Те саме, що нату́рщик. За натурників Шевченкові правили герої його творів — кріпаки (Мист., 2, 1955, 14).
Словник української мови в 11 томах