натурник

НАТУ́РНИК, а, ч.

Те саме, що нату́рщик.

Коли він виходив з квартири, творитель .. знову тягнув його за полу до своєї майстерні, щоб піп хоч годину посидів там у ролі натурника (М. Ю. Тарновський).

Значення в інших словниках

1. натурник — нату́рник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. натурник — Модель, р. натура; жін. натурниця.  Словник синонімів Караванського
3. натурник — -а, ч. Те саме, що натурщик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. натурник — НАТУ́РНИК (людина, що позує перед художником, скульптором); НАТУ́РА, МОДЕ́ЛЬ (у спеціальному вживанні та з синтаксичними обмеженнями вживання). — Де ви взяли натуру? — питає жінка. — Це моя дочка! — відповідає художник (О.  Словник синонімів української мови
5. натурник — Нату́рник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. натурник — НАТУ́РНИК, а, ч. Те саме, що нату́рщик. За натурників Шевченкові правили герої його творів — кріпаки (Мист., 2, 1955, 14).  Словник української мови в 11 томах