натурник —
нату́рник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
натурник —
-а, ч. Те саме, що натурщик.
Великий тлумачний словник сучасної мови
натурник —
НАТУ́РНИК, а, ч. Те саме, що нату́рщик. Коли він виходив з квартири, творитель .. знову тягнув його за полу до своєї майстерні, щоб піп хоч годину посидів там у ролі натурника (М. Ю. Тарновський).
Словник української мови у 20 томах
натурник —
НАТУ́РНИК (людина, що позує перед художником, скульптором); НАТУ́РА, МОДЕ́ЛЬ (у спеціальному вживанні та з синтаксичними обмеженнями вживання). — Де ви взяли натуру? — питає жінка. — Це моя дочка! — відповідає художник (О.
Словник синонімів української мови
натурник —
НАТУ́РНИК, а, ч. Те саме, що нату́рщик. За натурників Шевченкові правили герої його творів — кріпаки (Мист., 2, 1955, 14).
Словник української мови в 11 томах