натуропат

натуропа́т

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. натуропат — [натуропат] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў  Орфоепічний словник української мови
2. натуропат — НАТУРОПА́Т, а, ч. Прихильник натуропатії, а також лікар, який лікує натуропатичними методами. Що ж до деяких натуропатів, які закликають вживати дистильовану воду, то це – безглуздя (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах