невидимий

неви́ди́мий

[не^ивиди^еми^ей і не^иви^едими^ей]

м. (на) -мому/-м'ім, мн. -м'і

Значення в інших словниках

1. невидимий — неви́ди́мий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невидимий — -а, -е. 1》 Неприступний зорові; прихований від очей. || перен. Непомітний, прихований. Невидима сила (рука і т. ін.) — таємнича сила. 2》 рідко. Незвичайний, небувалий, винятковий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невидимий — Неозорий, незримий  Словник чужослів Павло Штепа
4. невидимий — НЕВИ́ДИ́МИЙ, а, е. 1. Неприступний зорові; прихований від очей. Стою, замираю... А тим часом – тихо, тихо Та сумно співає Щось такеє невидиме (Т. Шевченко); Невидимі кажани шурхали над головою (М.  Словник української мови у 20 томах
5. невидимий — НЕПОМІ́ТНИЙ (якого важко або неможливо помітити, погано видимий), НЕПРИМІ́ТНИЙ, ПРИХО́ВАНИЙ (непомітний зовні, зверху, збоку і т. ін.  Словник синонімів української мови
6. невидимий — НЕВИ́ДИ́МИЙ, а, е. 1. Неприступний зорові; прихований від очей. Стою, замираю… А тим часом — тихо, тихо Та сумно співає Щось такеє невидиме (Шевч., І, 1963, 248); Невидимі кажани шурхали над головою (М. Ол.  Словник української мови в 11 томах