незгода —
незго́да іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
незгода —
Незлагода, нелад, розлад, звада, с. сварка, чвари, розбрат; (у поглядах) розбіжність, незгідність; (несхвалення) відмова; мн. НЕЗГОДИ, знегоди, труднощі, ЗЛИГОДНІ, з. незгодини; (у колективі) тертя; незгодонька.
Словник синонімів Караванського
незгода —
див. біда; опір; сварка
Словник синонімів Вусика
незгода —
-и, ж. 1》 Відсутність взаєморозуміння, мирних стосунків, злагоди між ким-небудь; чвари, розлад. 2》 Розбіжність у поглядах, думках, світогляді і т. ін. || Відсутність погодженості в чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
незгода —
НЕЗГО́ДА, и, ж. 1. Відсутність взаєморозуміння, мирних стосунків, злагоди між ким-небудь; чвари, розлад. – Чуєш, зараз мені погодись з жінкою, – обернувсь старшина до Гната, – щоб мені не було межи вами незгоди! (М.
Словник української мови у 20 томах
незгода —
ВІДМО́ВА (негативна відповідь про небажання або неможливість виконати прохання, наказ і т. ін.), ВІДМО́ВЛЕННЯ, НЕЗГО́ДА, ВІДМО́ВКА розм., ВІДКА́З діал.; О́БЛИЗЕНЬ жарт. (під час залицяння, сватання).
Словник синонімів української мови
незгода —
НЕЗГО́ДА, и, ж. 1. Відсутність взаєморозуміння, мирних стосунків, злагоди між ким-небудь; чвари, розлад. — Чуєш, зараз мені погодись з жінкою, — обернувсь старшина до Гната, — щоб мені не було межи вами незгоди! (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
незгода —
Незгода, -ди ж. Несогласіе. Згода будує, а незгода руйнує. Ном. ум. незгодонька.
Словник української мови Грінченка