Значення в інших словниках
-
незвичайно —
незвича́йно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
незвичайно —
Присл. до незвичайний. || у знач. присудк. сл. Не прийнято.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
незвичайно —
НЕЗВИЧА́ЙНО. Присл. до незвича́йний. Незвичайно вітер свище серед потоптаних могил (М. Упеник); Бійці заніміли, вражені: так незвичайно, моторошно, дико вирвалася та пісня серед цієї крові, вогню й загального напруження (О.
Словник української мови у 20 томах
-
незвичайно —
ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНО підсил., НЕЗВИЧА́ЙНО підсил., ВКРАЙ (УКРА́Й) підсил., БЕЗМЕ́ЖНО підсил., НЕСКІНЧЕ́ННО підсил., БЕЗМІ́РНО підсил.
Словник синонімів української мови
-
незвичайно —
Незвича́йно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
незвичайно —
НЕЗВИЧА́ЙНО. Присл. до незвича́йний. Незвичайно вітер свище серед потоптаних могил (Уп., Вірші.., 1957, 14); Бійці заніміли, вражені: так незвичайно, моторошно, дико вирвалася та пісня серед цієї крові, вогню й загального напруження (Гончар, III, 1959...
Словник української мови в 11 томах
-
незвичайно —
Незвичайно нар. 1) Необыкновенно, необычайно, необычно. 2) Невѣжливо, неприлично.
Словник української мови Грінченка