незвичайно

Незвичайно

нар.

1) Необыкновенно, необычайно, необычно.

2) Невѣжливо, неприлично.

Значення в інших словниках

1. незвичайно — незвича́йно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. незвичайно — [неизвиечайно] присл.  Орфоепічний словник української мови
3. незвичайно — Присл. до незвичайний. || у знач. присудк. сл. Не прийнято.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. незвичайно — НЕЗВИЧА́ЙНО. Присл. до незвича́йний. Незвичайно вітер свище серед потоптаних могил (М. Упеник); Бійці заніміли, вражені: так незвичайно, моторошно, дико вирвалася та пісня серед цієї крові, вогню й загального напруження (О.  Словник української мови у 20 томах
5. незвичайно — ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНО підсил., НЕЗВИЧА́ЙНО підсил., ВКРАЙ (УКРА́Й) підсил., БЕЗМЕ́ЖНО підсил., НЕСКІНЧЕ́ННО підсил., БЕЗМІ́РНО підсил.  Словник синонімів української мови
6. незвичайно — Незвича́йно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. незвичайно — НЕЗВИЧА́ЙНО. Присл. до незвича́йний. Незвичайно вітер свище серед потоптаних могил (Уп., Вірші.., 1957, 14); Бійці заніміли, вражені: так незвичайно, моторошно, дико вирвалася та пісня серед цієї крові, вогню й загального напруження (Гончар, III, 1959...  Словник української мови в 11 томах