незчутися —
незчу́тися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
незчутися —
дк., не постерегти <�помітити, відчути>; не усвідомити, не збагнути.
Словник синонімів Караванського
незчутися —
-уюся, -уєшся, док., перев. зі сл. як, коли. Не помітити, не відчути чого-небудь. || Не усвідомити, не збагнути своїх дій, поведінки і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
незчутися —
НЕЗЧУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., перев. зі сл. як, коли. Не помітити, не відчути чого-небудь. Незчулася [вдовиця], як минули Літа молодії... (Т. Шевченко); Федір незчувся, коли ..
Словник української мови у 20 томах
незчутися —
Незчу́тися, -чу́юся, -чу́єшся
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
незчутися —
НЕЗЧУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., перев. із сл. як, коли. Не помітити, не відчути чого-небудь. Незчулася [вдовиця], як минули Літа молодії… (Шевч., І, 1963, 159); Федір незчувся, коли..
Словник української мови в 11 томах
незчутися —
Незчутися, -чуюся, -єшся гл. Не опомниться, не замѣтить какъ... Незчулися, як смерклося. Шевч. 249. Незчулась вона, як кинулась йому назустріч. Стор. МПр. 56.
Словник української мови Грінченка