непритомний —
-а, -е. 1》 Який утратив свідомість; зомлілий. || Який відзначається втратою свідомості. 2》 Який виражає відсутність свідомості.
Великий тлумачний словник сучасної мови
непритомний —
НЕПРИТО́МНИЙ, а, е. 1. Який утратив здатність осмислено сприймати навколишнє; зомлілий. Її так уразило мордування над Романом Сивашем, що впала непритомна і з місяць була після того хвора (Б.
Словник української мови у 20 томах
непритомний —
НЕПРИТО́МНИЙ (який утратив свідомість), ЗНЕПРИТО́МНІЛИЙ, БЕЗТЯ́МНИЙ, БЕЗПА́М'ЯТНИЙ розм.; ЗОМЛІ́ЛИЙ (ЗІМЛІ́ЛИЙ), ОБМЕ́РЛИЙ (який зомлів). Катря смикнула двері й, зойкнувши, кинулась у хату до Орисі, що непритомна лежала на долівці (А.
Словник синонімів української мови
непритомний —
Неприто́мний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
непритомний —
НЕПРИТО́МНИЙ, а, е. 1. Який утратив свідомість; зомлілий. Її так уразило мордування над Романом Сивашем, що впала непритомна і з місяць була після того хвора (Гр., II, 1963, 307); Приголомшений ударом, якусь хвилину я лежав непритомний (Мур., Бук.
Словник української мови в 11 томах
непритомний —
Непритомний, -а, -е Бессознательный, безпамятный. Г. Барв. 386. непритомним бувши. Въ безпамятствѣ.
Словник української мови Грінченка