Орфоепічний словник української мови

нечіткий

нечітки́й

[неич'іткий]

м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. нечіткий — нечітки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. нечіткий — -а, -е. Який не має конкретних, чітко, яскраво виражених норм, форм і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нечіткий — НЕЧІТКИ́Й, а́, е́. 1. Якого погано видно, який не має виразно окреслених, яскраво виражених форм і т. ін. Нечітке зображення емблеми на коробці (з наук. літ.); // Який важко розібрати – зором, слухом і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
  4. нечіткий — НЕВИРА́ЗНИЙ (який не чітко виділяється, якого погано видно), НЕЧІТКИ́Й, НЕЯ́СНИ́Й, БЕЗФО́РМНИЙ, РОЗПЛИ́ВЧАСТИЙ (РОЗПЛИ́ВЧАТИЙ рідше), ПЛИВКИ́Й, ХИСТКИ́Й (який не має чітких обрисів); РОЗМИ́ТИЙ, ЗМА́ЗАНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  5. нечіткий — Нечітки́й, -ка́, -ке́ (неясний)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нечіткий — НЕЧІТКИ́Й, а́, е́. Який не має конкретних, чітко, яскраво виражених норм, форм і т. ін. Більшість дослідників сходяться на думці, що групування і течії в літературі соціалістичного реалізму мають ще нечіткі і невиразні обриси (Рад.  Словник української мови в 11 томах