нечіткий
НЕВИРА́ЗНИЙ (який не чітко виділяється, якого погано видно), НЕЧІТКИ́Й, НЕЯ́СНИ́Й, БЕЗФО́РМНИЙ, РОЗПЛИ́ВЧАСТИЙ (РОЗПЛИ́ВЧАТИЙ рідше), ПЛИВКИ́Й, ХИСТКИ́Й (який не має чітких обрисів); РОЗМИ́ТИЙ, ЗМА́ЗАНИЙ розм. (про зображення чого-небудь, колір, розпис і т. ін.); ТЬМЯ́НИЙ, ТУМА́ННИЙ, ПРИМА́РНИЙ (який видніється ніби в сутінках, крізь туман і т. ін.). Невиразною чорною плямою лежало сонне село у видолинку (М. Коцюбинський); Неясною купою зачорніло впереді якесь забудовання (Г. Хоткевич); А поміж величезними .. деревами головної алеї звисала рання мряка великими безформними шматами (О. Кобилянська); Перехилившись через борт, Вася бачив темні розпливчасті контури бортів яхти (В. Собко); Земля під сонцем парувала, і обрій видавався тремтячим і хистким (О. Ільченко); Розмиті візерунки на фарфорі; Змазане зображення на фотознімку; Над тьмяними обрисами далеких гір купчились низькі.. хмарки (В. Козаченко); Присівши на пеньку, серед поляни, Я розглядав видовисько туманне (М. Рильський); Гарячими очима він ловив примарні постаті тих, що йшли попереду (Я. Гримайло).
НЕВИРА́ЗНИЙ (який важко розібрати — зором, слухом і т. ін.), НЕЧІТКИ́Й, НЕЯ́СНИ́Й, НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ, НЕПЕ́ВНИЙ, НЕРОЗБІ́РЛИВИЙ. За дверима чути було невиразне шарудіння (А. Шиян); Всюди гам та гук, неясний гомін та клекіт... (Панас Мирний); Черкашин промимрив щось незрозуміле, мабуть, це була подяка (Л. Дмитерко); Гострий зір чоловіка і в осінні ночі вловлював непевні тіні, що сновигали біля колишнього панського палацу (М. Стельмах); За припорошеним склом заворушилися бліді, нерозбірливі плями (В. Собко).
НЕВИРА́ЗНИЙ (про почуття, думки, спогади, уявлення тощо — не зовсім усвідомлений, не чітко оформлений), НЕЧІТКИ́Й, НЕЯ́СНИ́Й, НЕВИ́ЗНАЧЕНИЙ, НЕОЗНА́ЧЕНИЙ, РОЗПЛИ́ВЧАСТИЙ (РОЗПЛИ́ВЧАТИЙ рідше), ТУМА́ННИЙ, ТЕ́МНИЙ підсил. рідше. Якісь невиразні бажання й поривання заворушились в душі молодого князя (І. Нечуй-Левицький); Якесь неясне почуття, якась незрозуміла тривога непокоїла Олега (О. Донченко); Якийсь невизначений жаль чи туга квилить у серці його (О. Маковей); Мислі його пропливали, неясні і розпливчасті (В. Собко); Про село вона мала досить туманне уявлення (С. Добровольський); Серце щось недобре віщує, страх — не страх: якесь темне почуття холодить серце... (Панас Мирний). — Пор. 1. незрозумі́лий.
НЕЗЛА́ГОДЖЕНИЙ (який не відзначається єдністю, узгодженістю дій, думок, звуків і т. ін.), НЕДРУ́ЖНИЙ, НЕУЗГО́ДЖЕНИЙ, НЕПОГО́ДЖЕНИЙ (не домовлений з ким-небудь); НЕЧІТКИ́Й (про роботу, діяльність, взаємодію тощо — незлагоджений, неузгоджений, неритмічний); НЕСКЛА́ДНИЙ, НЕЗГІ́ДНИЙ, РІЗНОГОЛО́СИЙ (про голоси, звуки, музику і т. ін.). Під одноманітне читання дячка й незлагоджений спів хору в домі Головатих стукотіли ножі, готувалися страви для поминального обіду (С. Добровольський); Насіння дало недружні сходи; Неузгоджені дії; Раптом овеча отара залляла вулицю і сколихнула повітря нескладним беканням (М. Коцюбинський); Лиш два такі чоловіки.. хриплими, надірваними і незгідними голосами співали якусь сповиточну думку (І. Франко); Комбатів наказ різноголосим шелестом перебігає по окопах і ячейках (Н. Тихий). — Пор. 2. безла́дний, 2. неорганізо́ваний.
НЕЧІТКИ́Й (про виклад думок, відповідь, формулювання, завдання тощо — неконкретно сформульований, неточно визначений), НЕКОНКРЕ́ТНИЙ, НЕВИ́ЗНАЧЕНИЙ, НЕПЕ́ВНИЙ, ОБТІЧНИ́Й (який не торкається конкретно суті справи, намагається не зачепити кого-, що-небудь). Поезія Чумака — нерівна: ранні твори — здебільшого наслідування, невироблена техніка, нечітка ідеологія (В. Еллан); — Нащо давати поверховий, неконкретний матеріал? — незадоволеним тоном запитував Величко, немов сам читав того листа (П. Автомонов); Репліка Годунова була непевна, двозначна, вона вивела з рівноваги царя (Л. Дмитерко); Обтічне формулювання. — Пор. 3. невира́зний.
Словник синонімів української мови