Орфоепічний словник української мови

нудитися

ну́дитися

[нудиетиес'а і нудитиес'а]

нуджус'а, нудиес':а, нудиец':а, нуд'ац':а; нак. нудис'а, нуд'іц':а і нудз'с'а, нуд'теис'а

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. нудитися — ну́ди́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. нудитися — Нудьгувати, нудити|ся| світом, нидіти, марудитися, с. нудити нудом, вдаватися в тугу.  Словник синонімів Караванського
  3. нудитися — див. хандрити  Словник синонімів Вусика
  4. нудитися — нуджуся, нудишся, недок. 1》 Відчувати нудьгу; перебувати в стані нудьги. 2》 рідко. Відчувати нудоту (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нудитися — НУ́ДИ́ТИСЯ, ну́джу́ся, ну́дишся, недок. 1. Відчувати нудьгу; перебувати в стані нудьги. Годі ж нудитись, складаючи руки; Кличе робітників рідна земля... (П. Грабовський); Вона сиділа оце, слухняна, в хаті й нудилась без роботи (М.  Словник української мови у 20 томах
  6. нудитися — ну́ди́ти / зану́ди́ти (бі́лим) сві́том. 1. Перебувати в стані апатії, знемагати від бездіяльності; нудьгувати. Сидиш та світом нудиш (Укр.. присл..); — Що робити? Як бути? Нуджу світом. То в цей куток загляну, то в той (А.  Фразеологічний словник української мови
  7. нудитися — НУДЬГУВА́ТИ (відчувати гнітючий душевний стан від бездіяльності, відсутності розваг, інтересу до навколишнього), НУ́ДИ́ТИСЯ, СКУЧА́ТИ рідше; НИ́ДІТИ, СКНІ́ТИ, МАРУ́ДИТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  8. нудитися — Ну́ди́тися, ну́джу́ся, ну́дишся; не ну́дься, не ну́дьмося, не ну́дьтеся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. нудитися — НУ́ДИ́ТИСЯ, ну́джу́ся, ну́дишся, недок. 1. Відчувати нудьгу; перебувати в стані нудьги. Годі ж нудитись, складаючи руки; Кличе робітників рідна земля… (Граб., І, 1959, 329); Вона сиділа оце, слухняна, в хаті й нудилась без роботи (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
  10. нудитися — Ну́ди́тися, -джу́ся, -дишся гл. Тосковать, скучать; томиться. Ой не пряди, моя мила, не нудися: прийде весна, святе літо, приберися. н. п. Він з голоду ніколи не нудився. Греб. 364.  Словник української мови Грінченка