обагрений —
оба́грений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
обагрений —
див. червоний
Словник синонімів Вусика
обагрений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обагрити. || обагрено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обагрений —
ОБА́ГРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обагри́ти. Шовкова сукня кров'ю обагрена, солодкий усміх на устах застиг (І. Франко); Обагрену яскравим заходом стіну клювали кулі (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
обагрений —
ОБА́ГРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обагри́ти. Обагрену яскравим заходом стіну клювали кулі (Гончар, І, 1954, 132); Я руку подаю земній сім’ї єдиній… А тим… Хто,в кров обагрений, по кров нову іде, Свинцем розтопленим прокляття хай паде! (Рильський, III, 1961, 64).
Словник української мови в 11 томах