Великий тлумачний словник сучасної мови

обагрений

оба́грений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обагрити.

|| обагрено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. обагрений — оба́грений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. обагрений — див. червоний  Словник синонімів Вусика
  3. обагрений — [обагреинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  4. обагрений — ОБА́ГРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обагри́ти. Шовкова сукня кров'ю обагрена, солодкий усміх на устах застиг (І. Франко); Обагрену яскравим заходом стіну клювали кулі (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  5. обагрений — ОБА́ГРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обагри́ти. Обагрену яскравим заходом стіну клювали кулі (Гончар, І, 1954, 132); Я руку подаю земній сім’ї єдиній… А тим… Хто,в кров обагрений, по кров нову іде, Свинцем розтопленим прокляття хай паде! (Рильський, III, 1961, 64).  Словник української мови в 11 томах