обкошений

обко́шений

[обкоше^ини^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. обкошений — обко́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обкошений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обкосити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обкошений — ОБКО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обкоси́ти. * Образно. Людино моя із слов'янського племені! В мені ти зачата Дніпром і степами, Задумою скіфа зігріта у темені, У житі обкошена тихо серпами (М. Вінграновський); // у знач. прикм. І ти Смоленщини поля Згадав обкошені (А. Малишко).  Словник української мови у 20 томах
4. обкошений — Обко́шений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. обкошений — ОБКО́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обкоси́ти; // У знач. прикм. І ти Смоленщини поля Згадав обкошені (Мал., Звенигора, 1959, 335).  Словник української мови в 11 томах