обкошений
ОБКО́ШЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обкоси́ти.
* Образно. Людино моя із слов'янського племені! В мені ти зачата Дніпром і степами, Задумою скіфа зігріта у темені, У житі обкошена тихо серпами (М. Вінграновський);
// у знач. прикм.
І ти Смоленщини поля Згадав обкошені (А. Малишко).
Словник української мови (СУМ-20)