обмежований —
обмежо́ваний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
обмежований —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обмежувати. 2》 у знач. прикм., заст. Обмежений (у 3 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
обмежований —
ОБМЕЖО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обме́жувати. Саме місто Буша.. з одного боку тулилось до стрімчастої скелі, а зокола було обмежоване високим земляним валом і добрим дубовим гостроколом (Стар., Облога.., 1961, 4). 2. у знач. прикм., заст.
Словник української мови в 11 томах
обмежований —
ОБМЕЖО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обмежува́ти. Саме місто Буша .. з одного боку тулилось до стрімчастої скелі, а зокола було обмежоване високим земляним валом і добрим дубовим гостроколом (М. Старицький). 2. у знач. прикм., заст. Обмежений (у 3 знач.
Словник української мови у 20 томах
обмежований —
ОБМЕ́ЖЕНИЙ (недостатньо широкий, який не виходить за які-небудь межі, невеликий за обсягом, розміром, кількістю і т. ін.), ВУЗЬКИ́Й підсил., КУ́ЦИЙ розм., СКУПИЙ рідше, ОБМЕЖО́ВАНИЙ заст.
Словник синонімів української мови