обмежований
ОБМЕЖО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до обме́жувати.
Саме місто Буша.. з одного боку тулилось до стрімчастої скелі, а зокола було обмежоване високим земляним валом і добрим дубовим гостроколом (Стар., Облога.., 1961, 4).
2. у знач. прикм., заст. Обмежений (у 3 знач.).
Кравченко, мабуть, дуже добра і щира людина, але дуже обмежована (Коцюб., III, 1956, 168).
Словник української мови (СУМ-11)