обмежований

ОБМЕЖО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до обмежува́ти.

Саме місто Буша .. з одного боку тулилось до стрімчастої скелі, а зокола було обмежоване високим земляним валом і добрим дубовим гостроколом (М. Старицький).

2. у знач. прикм., заст. Обмежений (у 3 знач.).

Кравченко, мабуть, дуже добра і щира людина, але дуже обмежована (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. обмежований — обмежо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обмежований — [обмеижованией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. обмежований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обмежувати. 2》 у знач. прикм., заст. Обмежений (у 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обмежований — ОБМЕЖО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обме́жувати. Саме місто Буша.. з одного боку тулилось до стрімчастої скелі, а зокола було обмежоване високим земляним валом і добрим дубовим гостроколом (Стар., Облога.., 1961, 4). 2. у знач. прикм., заст.  Словник української мови в 11 томах
5. обмежований — ОБМЕ́ЖЕНИЙ (недостатньо широкий, який не виходить за які-небудь межі, невеликий за обсягом, розміром, кількістю і т. ін.), ВУЗЬКИ́Й підсил., КУ́ЦИЙ розм., СКУПИЙ рідше, ОБМЕЖО́ВАНИЙ заст.  Словник синонімів української мови