обсохлий —
обсо́хлий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
обсохлий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обсохнути, обсохти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обсохлий —
ОБСО́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обсо́хнути, обсо́хти. Він [Євмен] підходить до гончарського круга, на якому стоїть ще не обсохлий глечик, і удає, наче щось робить (М. Стельмах); // у знач. прикм. Під галуззям дерев .. там-не-там мелькнув із обсохлими крильцями білий метелик (Н. Кобринська).
Словник української мови у 20 томах
обсохлий —
ОБСО́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обсо́хнути, обсо́хти. Під галуззям дерев.. там-не-там мелькнув із обсохлими крильцями білий метелик (Кобр., Вибр., 1954, 143).
Словник української мови в 11 томах