обсохлий

ОБСО́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обсо́хнути, обсо́хти.

Під галуззям дерев.. там-не-там мелькнув із обсохлими крильцями білий метелик (Кобр., Вибр., 1954, 143).

Значення в інших словниках

1. обсохлий — обсо́хлий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обсохлий — [обсохлией] м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і  Орфоепічний словник української мови
3. обсохлий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обсохнути, обсохти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обсохлий — ОБСО́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обсо́хнути, обсо́хти. Він [Євмен] підходить до гончарського круга, на якому стоїть ще не обсохлий глечик, і удає, наче щось робить (М. Стельмах); // у знач. прикм. Під галуззям дерев .. там-не-там мелькнув із обсохлими крильцями білий метелик (Н. Кобринська).  Словник української мови у 20 томах