Орфоепічний словник української мови

овід

о́від

[ов'ід]

овода, м. (на) овод'і, мн. оводи, овоуд'іў

два оводие

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. овід — (комаха) ґедзь, дзиз, дрік  Словник чужослів Павло Штепа
  2. овід — овода, ч. Двокрила комаха, личинки якої паразитують в організмі різних тварин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. овід — О́ВІД, о́вода, ч. Двокрила комаха, личинки якої паразитують в організмі різних тварин; ґедзь. Вівці, уражені личинками порожнистого овода, досить швидко худнуть (з навч. літ.); Вони [коні] паслися вкупі, .. байдуже дивлячись на нас і одганяючи дурних оводів (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах
  4. овід — О́від, -вода; -води, -дів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. овід — О́ВІД, о́вода, ч. Двокрила комаха, личинки якої паразитують в організмі різних тварин. Вівці, уражені личинками порожнистого овода, досить швидко худнуть (Профіл. захвор..  Словник української мови в 11 томах
  6. овід — Овід, о́вода м. Оводъ.  Словник української мови Грінченка