овід

О́ВІД, о́вода, ч. Двокрила комаха, личинки якої паразитують в організмі різних тварин.

Вівці, уражені личинками порожнистого овода, досить швидко худнуть (Профіл. захвор.., 1955, 117);

Вони [коні] паслися вкупі, однаково худі й мозолясті, з великими вавками на потертих спинах, і хитали головами, байдуже дивлячись на нас і одганяючи дурних оводів (Довж., Зач. Десна, 1957, 491).

Значення в інших словниках

1. овід — [ов'ід] овода, м. (на) овод'і, мн. оводи, овоуд'іў два оводие  Орфоепічний словник української мови
2. овід — (комаха) ґедзь, дзиз, дрік  Словник чужослів Павло Штепа
3. овід — овода, ч. Двокрила комаха, личинки якої паразитують в організмі різних тварин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. овід — О́ВІД, о́вода, ч. Двокрила комаха, личинки якої паразитують в організмі різних тварин; ґедзь. Вівці, уражені личинками порожнистого овода, досить швидко худнуть (з навч. літ.); Вони [коні] паслися вкупі, .. байдуже дивлячись на нас і одганяючи дурних оводів (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах
5. овід — О́від, -вода; -води, -дів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. овід — Овід, о́вода м. Оводъ.  Словник української мови Грінченка