огидливий —
оги́дливий прикметник
Орфографічний словник української мови
огидливий —
див. гидкий; ненависний; поганий; соромливий
Словник синонімів Вусика
огидливий —
-а, -е. Те саме, що огидний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
огидливий —
ОГИ́ДЛИВИЙ, а, е. Те саме, що оги́дний. Я почув виразно, що я оце зробив щось безглузде, огидливе (І. Франко); Двері повільно одчинилися, і на порозі став огидливий мопс (Г. Епік).
Словник української мови у 20 томах
огидливий —
ГИДКИ́Й (про людину, її риси тощо — який викликає огиду), БРИДКИ́Й, ОГИ́ДНИЙ, ОГИ́ДЛИВИЙ, ОСТОГИ́ДЛИЙ, ГИДО́ТНИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, ОСОРУ́ЖНИЙ, ВІДВОРО́ТНИЙ, ПЛЮГА́ВИЙ зневажл. — Я тебе зненавиділа! Ти мені противний! Поганий! Гидкий! (І.
Словник синонімів української мови
огидливий —
Оги́дливий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
огидливий —
ОГИ́ДЛИВИЙ, а, е. Те саме, що оги́дний. Я почув виразно, що я оце зробив щось безглузде, огидливе (Фр., III, 1950, 254); Двері повільно одчинилися, і на порозі став огидливий мопс (Епік, Тв., 1958, 539).
Словник української мови в 11 томах
огидливий —
Оги́дливий, -а, -е = огидний.
Словник української мови Грінченка