однолюбка

однолю́бка

[однол'убка]

-бки^е, д. і м. -бц'і, р. мн. -бок

Значення в інших словниках

1. однолюбка — однолю́бка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. однолюбка — -и, ж. Жінка, яка впродовж усього життя любить тільки одного чоловіка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. однолюбка — ОДНОЛЮ́БКА, и, ж. Жінка, яка все життя любить тільки одного чоловіка. Показала його [листа], звичайно, й Лесі Хомівні – щоразу вони переживають таке, однодумці, однолюбки (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. однолюбка — ОДНОЛЮ́БКА, и, ж. Жінка, яка все життя любить тільки одного чоловіка.  Словник української мови в 11 томах