однокурсник —
одноку́рсник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
однокурсник —
див. спільник
Словник синонімів Вусика
однокурсник —
-а, ч. Той, хто навчається або навчався на одному курсі з ким-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
однокурсник —
ОДНОКУ́РСНИК, а, ч. Той, хто навчається або навчався на одному курсі з ким-небудь. Ні до кого з своїх однокурсників він не ставився з такою повагою, ні до кого так не прислухався, як до Максима (Н.
Словник української мови у 20 томах
однокурсник —
ОДНОКУ́РСНИК (той, хто навчається або навчався на одному курсі з ким-небудь), ОДНОКА́ШНИК розм., СПІВКУ́РСНИК рідше. Ні до кого з своїх однокурсників він не ставився з такою повагою,.. як до Максима (Н.
Словник синонімів української мови
однокурсник —
ОДНОКУ́РСНИК, а, ч. Той, хто навчається або навчався на одному курсі з ким-небудь. Ні до кого з своїх однокурсників він не ставився з такою повагою, ні до кого так не прислухався, як до Максима (Рибак, Час..
Словник української мови в 11 томах