Значення в інших словниках
-
однокурсник —
одноку́рсник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
однокурсник —
[однокурсниек] -ка, м. (на) -ков'і/ -ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови
-
однокурсник —
-а, ч. Той, хто навчається або навчався на одному курсі з ким-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
однокурсник —
ОДНОКУ́РСНИК, а, ч. Той, хто навчається або навчався на одному курсі з ким-небудь. Ні до кого з своїх однокурсників він не ставився з такою повагою, ні до кого так не прислухався, як до Максима (Н.
Словник української мови у 20 томах
-
однокурсник —
ОДНОКУ́РСНИК (той, хто навчається або навчався на одному курсі з ким-небудь), ОДНОКА́ШНИК розм., СПІВКУ́РСНИК рідше. Ні до кого з своїх однокурсників він не ставився з такою повагою,.. як до Максима (Н.
Словник синонімів української мови
-
однокурсник —
ОДНОКУ́РСНИК, а, ч. Той, хто навчається або навчався на одному курсі з ким-небудь. Ні до кого з своїх однокурсників він не ставився з такою повагою, ні до кого так не прислухався, як до Максима (Рибак, Час..
Словник української мови в 11 томах